Острів Хортиця, Запоріжжя

Острів Хортиця в Запоріжжі – найбільший на Дніпрі. Тут є багато пам'яток історії, культури та геології. До затоплення територій Дніпровською ГЕС, біля північного берега був останній дніпровський поріг. Біля порогів, згідно переказів, загинув київський князь Святослав Ігорович. Століттями Хортиця була важливим стратегічним об'єктом. Історичне минуле Хортиці зумовлене її розташуванням і численними природними багатствами. Острів оточений скелями, порогами, більш мілкими островами.

Перші поселення з'явилися тут в епоху палеоліту і мезоліту. Деякий час  (з 7 до 3 століття до н. е.) острів Хортиця належав скіфам. Про це свідчать численні знахідки, кургани. Існувало велике поселення, на території якого археологи знайшли фрагменти житла, вал та оборонний рів.

Перша згадка про Хортицю датується серединою 10 століття. Візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний називає її островом Святого Георгія у листі до свого сина Романа. У 9 столітті по Дніпру проходив торговельний шлях із варяг у греки. На Хортиці мандрівники зупинялися перепочити.

Перші козацькі укріплення з'явились на острові Мала Хортиця 1556 року. Збудував їх князь Дмитро «Байда» Вишневецький, він же став і першим гетьманом Запорозької Січі. Козаччина є найяскравішим періодом в історії Хортиці. Острів був огороджений частоколом, тут розташовувалися козацькі курені (приміщення для ночівлі та зимівлі), височіла дерев'яна Покровська церква – 14 жовтня вважали головним святом козаків. Жінки на острові не мешкали взагалі. На Хортиці у 1630-тих роках бував французький картограф Гійом Левассер де Боплан, який створив карту України. 1775 року Запорізьку Січ ліквідувала російська імператриця Катерина II. 

1775 року острів став власністю російського князя Григорія Потьомкіна. За його наказом на Хортиці розбили розкішний сад. Проте 1789 року Потьомкін передав острів державі. У тому ж році його заселила колонія німців-менонітів. Ці люди займалися вирощуванням лісу і продавали його. Однак після хвилі браконьєрських вирубок у 1876–1877 роках колоністи покинули Хортицю. 1927 року біля острова збудували Дніпровську ГЕС, яку 1941 року підірвали працівники НКВС, аби зупинити наступ німців. Величезна хвиля знесла українські села, у дніпровських водах тоді потонули не тільки німецькі солдати, а й червоноармійці. Підрахували, що під час цієї операції загинуло від 20 000 до 180 000 людей. Після війни, 1944 року, ДніпроГЕС почали відновлювати.

На Хортиці можна відвідати музеї та детальніше ознайомитися з історією острова, Пропонують також оглянути важливі знахідки, як ось виявлений 2011 року меч каролінгського типу (10 століття). Можна взяти участь в козацьких забавах, наприклад, їзді на конях, реконструкції бою тощо. Є можливість взяти напрокат велосипед, здійснити сплав Дніпром навколо острова. Також можна відвідати якусь цікаву екскурсію, купити сувеніри.

На Хортиці є кілька готелів («Хортиця», spa-готель «Пектораль»). Крім того, тут є оздоровчі заклади, які переважно належать місцевим підприємствам: санаторії-профілакторії «Запоріжсталь», Запорізького трансформаторного заводу, «Дніпроспецсталь», Запорізького національного університету, Запорізького заводу феросплавів, ВАТ «Укрграфіт», база відпочинку «Дніпро». Також можна оселитися в наметах у спеціально відведеному місці.

Острів Хортиця розташований нижче ДніпроГЕСу. Дістатися до нього можна маршрутними таксі №46, 15, 50, 93, тролейбусом №3 (зупинка «Магазин Молодіжний»), а також електричкою. До острова ведуть два мости – Арочний і Преображенського.