Миколаївська церква, Корець

Миколаївська церква

Неподалік від Троїцького монастиря (по вулиці в бік Корчика), поряд із замком, стоїть Миколаївська церква. Цей еталон зрілого класицизму (чи то навіть ампіру – різновиду класицизму), із колонадами, дзвіницею-шпилем та широким куполом 12-метрового діаметру, збудували у 1834 році на виконання заповіту князя Йозефа Чарторийського. Церква цікава, але якась дуже офіційна (риса притаманна класицизму), мабуть, через значне поширення класицистичних храмів.

Церкву побудовано в 1834 році. Цегляна, тричасткова, складається з квадратного нефа та прямокутних притвора та апсиди. Над притвором височить дзвіниця, що складається з трьох різновеликих східчасто - наростаючих догори обсягів. Зовнішній вигляд споруди витриманий у пропорціях класицизму. 

Центром композиції є неф. Він ширший і значно перевершує по висоті притвор і апсиду, перекритий куполом на сферичних вітрилах, які здійснюють перехід від квадратного обсягу до круглого. 

Північний і південний фасади нефа до висоти притвору та апсиди підкреслені тосканським портиком, вісім колон якого попарно згруповані, несуть простий антаблемент із трикутним фронтоном. Західний фасад на всю висоту оформлений чотириколонним портиком тосканським, а східний розчленований пілястрами. Вузькі віконні отвори споруди перекриті напівциркульними перемичками. Периметрально оперізуючий будинок (включаючи портики) антаблемент, трикутні фронтони чотирьох фасадів, рівновисокі портики надають композиції характерного для класицизму горизонтального акценту і виділяють верхню частину нефа, прорізану величезними тричастими напівциркульними вікнами, що ілюзорно сприймається як підкупольний барабан.

В інтер'єрі неф розписаний олійним живописом середини XIX ст.

В архітектурі пам'ятника поєднуються класицистичні засади та планово-просторова структура українських дерев'яних храмів.