Уявіть собі вапнякове скелисте узбережжя й сонячну доріжку, що тягнеться від самого горизонту, пронизуючи морську синь мерехтливим слідом, наче запрошуючи прогулятись у свої володіння. Вечоріє. Ви лежите на відшліфованій морськими хвилями скелистій плиті й ніжитесь, намагаючись впіймати останні сонячні промені дня, що минає. Немає метушні, гомінливих туристів, криків… лише шепіт коханої людини і…